Польща стоїть перед зміною ліміту боргу. Що це означає для злотого?
Усе ближче до меж боргу. Економісти застерігають від витрат на відкладання рішення
За нинішньої фіскальної траєкторії, без чіткої консолідації, Польщі можуть знадобитися зміни до конституційних меж боргу – вважають головні економісти польських банків під час дебатів Європейського економічного конгресу в Сопоті. На їхню думку, проблема може довго лишатися на другому плані, але в разі шоку проявитися різко.
Головний економіст Velo Bank Пйотр Арак говорив про повзучу конституційну кризу, пов’язану з наближенням у 2028-29 р. межі державного боргу, що випливає із закону про публічні фінанси та конституції. На його думку, суперечка може стосуватися не стільки податків чи скорочення видатків, скільки самого визначення боргу.
Арак зазначив, що частину нинішніх витрат можуть перенести поза теперішній бюджетний облік, а на практиці це могло б слугувати обходом конституційного порога 60 проц. ВВП. Він також звернув увагу, що такий крок викликав би широку дискусію про його законність і відповідність основному закону.
Економіст оцінив, що простого рішення немає, окрім як змінити конституцію або перебудувати фіскальні правила. Додав, що держава в наступні роки може зіткнутися зі стійко вищим державним боргом.
Ризик відкладання проблеми на потім
Подібно на ситуацію дивиться і головний економіст Erste Пйотр Бєльський. Він звернув увагу, що за дефіциту сектору публічних фінансів, близького до 7 проц. ВВП, важко розраховувати на швидку фіскальну консолідацію, особливо перед виборами.
На його думку, природною спокусою може стати зміна правил і визначення боргу, якщо чинні норми почнуть сильніше тиснути на бюджетну політику. Такий сценарій, підкреслив він, проблему не вирішує, а лише відсуває її.
Бєльський також вважає, що в разі зміни політичної конфігурації легко може постати спокуса скористатися моментом, коли держава наближається до законодавчих або конституційних меж. Саме тоді, на його думку, може з’явитися тиск на коригування правил.
Подібний тон мав і виступ головної економістки Banku Pocztowego Моніки Куртек. На її думку, Польща не виходить із боргу, якщо заборгованість зростає швидше, ніж ВВП.
Банки, рейтинги та фінансування держави
Куртек зазначила, що витрати на оборону вже зараз збільшують борг, але в дефіциті публічних фінансів вони з’являться лише тоді, коли техніка фактично потрапить до польської митної зони. Це означає, що тиск на дефіцит може зберігатися і в наступні роки.
На її думку, Польщі не загрожує дуже погана фіскальна ситуація в горизонті 3-5 років, але проблеми явно поглиблюються. Вона також додала, що важливою буде поведінка рейтингових агентств, особливо якщо негативні прогнози призведуть до зниження кредитного рейтингу.
Інакше на це дивиться головний економіст ING BŚ Рафаł Бенецкі. Він вважає, що польський борг уже зараз закладає зниження рейтингу на два щаблі, а самі оцінки агентств не обов’язково змусять коригувати фіскальну політику.
Бенецкі оцінив, що якщо врахувати зовнішній борг і валютні резерви, то картина не така тривожна, як це випливає з деяких прогнозів. Додав, що можливе політичне порозуміння щодо пом’якшення правил, зокрема порогів на рівні 55 проц. ВВП, а можливо, навіть 60 проц.
Головний економіст PKO BP Пйотр Бужак, зі свого боку, підкреслив, що частина великих економік Європи має вищий борг, ніж Польща, і попри це справляється з фінансуванням потреб держави. На його думку, внутрішні заощадження, зосереджені головно в банківському секторі, і надалі можуть підтримувати попит на державні облігації.
Бужак зазначив, що навіть за зниження рейтингу на 1-2 щаблі не очікує, що великі польські банки перестануть купувати державні цінні папери Польщі. Водночас він застеріг, що за сильнішого зовнішнього шоку зростання дохідності облігацій могло б послабити кредитування й запустити негативний зворотний зв’язок в економіці.
Головний економіст mBank Марцін Мазурек звернув увагу, що фіскальні корекції можуть настати раптово, а не поступово. Він вказав, що частка іноземних інвесторів у польському боргу означає: невелика група учасників ринку в певний момент може суттєво вплинути на ситуацію.
Економісти погодилися в одному: відкладання рішення не прибирає проблему, а лише підвищує ризик того, що майбутня корекція буде різкішою. У центрі дискусії лишається питання, чи держава змінить правила заздалегідь, чи зробить це лише під тиском ринку та права.
Джерела
