Зростає дохідність французьких облігацій — фіскальні ризики в ЄС посилюються
Французький борг під тиском, а різниця щодо Німеччини зростає до рівнів, не бачених роками
Ринок державних облігацій у 2026 році помітно підвищив вартість фінансування для багатьох країн, але Франція опинилася в особливо складному становищі. Найкраще це видно за різницею між дохідністю 10-річних французьких і німецьких облігацій, яка є найвищою від часу кризи єврозони. Дохідність — це, по суті, прибуток, на який розраховує інвестор від боргового паперу. Чим вона вища, тим дорожче держава позичає гроші.
Йдеться при цьому не лише про Париж. Від початку березня розпродаж облігацій охопив майже весь світ, а отже, також США, Японію, Велику Британію та багато країн континентальної Європи, зокрема Польщу. У середині вересня дохідність 10-річних облігацій уряду США перевищила 5% і була найвищою від 2007 року. Британські папери давали навіть 5,44%, німецькі — 3,57%, а японські вперше за 30 років — понад 3%.
На цьому тлі Франція вирізняється особливо сильно. Дохідність її 10-річних облігацій зросла майже до 4,70% із 3,25% ще наприкінці лютого. Це найвищий рівень від 2008 року і водночас результат більш ніж на сто базисних пунктів вищий, ніж у випадку аналогічних облігацій Німеччини. Базисний пункт — це одна сота відсоткового пункта, тож така різниця для ринку вже є дуже великою.
Звідки така обережність інвесторів щодо Франції
Частина економістів вважає, що зростання дохідності — це проста корекція після років вкрай низьких відсоткових ставок. Інші бачать у цьому ознаку втрати довіри до політиків і центральних банкірів та наслідок тривалого періоду високої інфляції. Паралельно залишається питання, чи є вищі витрати на борг лише наслідком енергетичної кризи, чи вже симптомом глибшої проблеми державних фінансів найбільших економік.
Франція має для цього слабкі фіскальні основи. Державний борг сягає 115,6% PKB, а дефіцит із 2020 року тримається на рівні близько 5% PKB. План бюджету на 2027 рік також передбачає дефіцит на рівні 5% PKB. На практиці це означає, що держава витрачає більше, ніж збирає, і робить це роками.
Є ще й суперечка про те, хто і як має затягувати пасок. Чергові уряди в Парижі не можуть провести навіть помірні скорочення видатків. Голова Банку Франції Emmanuel Moulin у розмові з радіо RTL визнав, що ситуація є тривожною та незадовільною, хоча й не назвав економіку такою, що перебуває під загрозою. За даними INSEE, економіка Франції цього року зросте лише на 0,4% проти попереднього прогнозу 0,7%.
На економічну напругу накладається й розхитана політична сцена. Нинішні Національні збори роздроблені й поляризовані, а президентські вибори відбудуться навесні 2027 року. За таких умов важко сформувати стабільну більшість, яка могла б швидко впорядкувати державні фінанси.
Джерела
