Злотий слабший через політику та фінанси. Прогноз курсу євро змінено
Польща під пильним поглядом інвесторів. Злотий слабшає, а ринок стежить за дефіцитом і виборами
Головна економістка з Польщі в Raiffeisen Bank International Дорота Штраух вважає, що політична ситуація та погіршення фіскальних перспектив дедалі сильніше привертають увагу іноземних інвесторів. На її думку, це одна з причин, чому злотий останнім часом став більш чутливим до глобальних епізодів risk-off, тобто періодів втечі від ризику на світових ринках.
Штраух нагадує, що попереджувальні сигнали з’явилися ще торік, коли рейтингові агентства почали знижувати прогноз за рейтингом Польщі. У вересні Moody’s уже знизило сам рейтинг. Як зазначає економістка, передусім за цим рішенням стояло погіршення фіскальних перспектив, хоча агентство також звертало увагу на політичні умови та обмежений простір для консолідації перед парламентськими виборами у 2027 році.
У розмовах із іноземними клієнтами Польща нині, за словами Штраух, є однією з головних тем. Інвестори хочуть зрозуміти, що відбувається з державними фінансами і якими можуть бути наслідки для економіки та ринків. Водночас вони усвідомлюють, що значна частина нинішньої напруги пов’язана з наближенням виборчої кампанії, а отже й із питанням про те, якою буде фіскальна політика після парламентських виборів наступного року.
На тлі регіону Польща нині виглядає слабше з погляду державних фінансів. Економістка звертає увагу, що в Угорщині після квітневих виборів надходить багато позитивних сигналів, а новий уряд планує знизити дефіцит із близько 7,5 proc. PKB цього року до 4,9 proc. PKB у 2027 році. Також з’явився план виконати до 2030 року критерії конвергенції, необхідні для запровадження євро.
На думку Штраух, зміну перспектив Угорщини вже видно на ринку. Доходності угорських облігацій, які ще на початку року були помітно вищими за доходності польських паперів, істотно знизилися. На тлі стабільних Чехії та покращення фіскальних перспектив Угорщини ситуація Польщі тож вирізняється радше в мінус, насамперед у сфері державних фінансів.
Водночас реальна економіка Польщі залишається сильною. Останні дані щодо GDP (валового внутрішнього продукту) за III квартал показали зростання на 3,5 proc. rdr, тоді як в Угорщині та Чехії результати були нижчими за 2 proc. Отже, Польща й далі належить до найшвидше зростаючих економік ЄС, а прогноз зростання на весь 2026 рік, можливо навіть близько 3,6 proc., підтверджує її перевагу над більшістю країн регіону.
За оцінкою економістки, ця різниця має зберегтися і в 2027 році. Навіть якщо динаміка GDP сповільниться приблизно до 3 proc., вона все одно має залишитися чітко вищою, ніж в Угорщині та Чехії, де очікується зростання відповідно близько 2,4 proc. і 2,2 proc. Проблема полягає не в стані реальної економіки, а в державних фінансах, які сьогодні є головним джерелом занепокоєння інвесторів і рейтингових агентств.
Штраух також наголошує, що важливою зоною ризику залишаються внутрішня політика та інституції. Рейтингові агентства вказують, зокрема, на конфлікт між президентом і урядом та на обмеження, які він може створювати для проведення економічної політики. Важливою є також заява про намір передати голову NBP до Державного трибуналу. З погляду ринків можлива ескалація такого спору була б чітко негативним сигналом.
Економістка вважає, що зараз у злотого є небагато простору для стійкого зміцнення. У відповідь на більшу чутливість валюти до глобальних потрясінь банк підвищив прогнозовану траєкторію EUR/PLN на наступний рік. У базовому сценарії тепер закладаються коливання курсу євро в районі близько 4,40 zł, а не повернення ближче до 4,30 zł у 2027 році.
На її думку, на оцінку Польщі дедалі сильніше впливає і зміна підходу інвесторів до фіскальної політики. Під час пандемії та енергетичної кризи високі дефіцити сприймалися легше, бо пріоритетом було гасити нові шоки. Тепер ринок набагато уважніше дивиться на стан державних фінансів, особливо коли високий дефіцит зберігається попри солідне економічне зростання.
Штраух зазначає, що певним позитивним сигналом є можливість того, що цьогорічний дефіцит сектора буде нижчим, ніж раніше оцінювало міністерство фінансів, і опуститься нижче 7 proc. PKB. Однак ключовими залишаються наступні роки. На її думку, Польща нині не має такої чіткої та швидкої траєкторії фіскальної консолідації, як Угорщина, де частина цьогорічного зростання дефіциту має одноразовий і передвиборчий характер.
У короткостроковій перспективі рейтингові агентства можуть почекати на більше даних про політичну та фіскальну ситуацію. Вересневе зниження рейтингу Moody’s і листопадове рішення S&P змінити прогноз рейтингу на негативний не стали для ринку великим сюрпризом. У довшому горизонті, підкреслює Штраух, недостатньо просто чекати виборів. Потрібен буде переконливий і конкретний план фіскальної консолідації, який покаже, як Польща поступово знижуватиме дефіцит.
Джерела